Стійкість мікроорганізмів до протимікробних засобів в Європі

EFSA про моніторинг СМПЗ

Стійкість мікроорганізмів до протимікробних засобів у ЄС (AMR)

Стійкість мікроорганізмів до протимікробних засобів — одна із провідних загроз здоров’ю людей в Європі. Нижче — огляд, профілактика, план дій, аналітика й офіційні інформаційні панелі для медицини, ветеринарії та громадськості.

Оновлено: • Підхід: One Health • Регіон: ЄС/ЄЕА

1) Вступний огляд

Смерті щороку (ЄС/ЄЕА)
35 000+
Підхід
One Health
Територія
ЄС/ЄЕА

 

2) Профілактичні заходи в ЄС

Моніторинг стійкості

Мережі ECDC/EFSA збирають гармонізовані дані з країн-учасниць для своєчасного виявлення тенденцій СМПЗ.

Політика й регулювання

Рекомендації ЄС на основі One Health; обмеження невиправданого використання антимікробів у медицині й агросфері.

Інфраструктура діагностики

Довідкові лабораторії, стандартизовані методики та якісна звітність забезпечують порівнюваність даних.

Освіта й комунікація

Навчання лікарів, ветеринарів і фермерів; просвітницькі кампанії для населення.

Контроль використання

Правила призначення й відпуску антибіотиків; заборона стимулювання росту тварин; нагляд за профілактичним застосуванням.

Економічні стимули

Фінансування досліджень, підтримка інноваційних антибіотиків і діагностик,

раціоналізація їх застосування в клінічній практиці стаціонару.

3) План дій за появи стійкості мікроорганізмів до протимікробних засобів

  1. Виявлення: оперативна фіксація підозрілих випадків у медзакладах/ветеринарії.
  2. Ідентифікація: лабораторне підтвердження збудника та його профілю стійкості.
  3. Звітність: повідомлення державним компетентним органам й мережам ECDC.
  4. Контроль: санітарні/карантинні заходи, корекція схем лікування й інфекційного контролю.
  5. Моніторинг: оцінка ефективності й корегування заходів за результатами нагляду.
Ролі та відповідальність
  • Лікарні/клініки: IPC-протоколи, раціоналізація застосування антибіотиків в клінічній практиці стаціонару, звітність.
  • Лабораторії: якість досліджень, своєчасна передача даних.
  • Ветеринарія/фермери: біозахист поголів’я, контроль призначень.
  • Органи влади: координація, комунікація ризиків, регуляторні дії.

4) Аналітика й інформаційні панелі

EFSA/ECDC StoryMap: Monitoring antimicrobial resistance Відкрити у новій вкладці
 
ECDC Surveillance Atlas & ESAC-Net

Інтерактивні інструменти для візуалізації даних про резистентність і споживання антибіотиків у ЄС/ЄЕА. Якщо карта не відображається у вікні, скористайтеся кнопками нижче.

 
WHO Europe / GLASS

Офіційна візуалізація GLASS та огляд СМПЗ у Європейському регіоні СОЗ.

 
EFSA/ECDC: EU Summary Report 2022–2023

Спільний звіт про СМПЗ у людей, тварин і в харчових продуктах із супровідними інтерактивними інструментами.

5) Додаткові тематичні блоки

Регуляторні стандарти

Огляд рекомендацій Ради ЄС (2023) і релевантних актів для медицини й ветеринарії.

Підхід One Health

Координація з WHO, FAO, WOAH, UNEP для міжвідомчих заходів та обміну даними.

Захист населення

Рекомендації для лікарень і пацієнтів щодо раціонального використання антибіотиків.

Екологічні аспекти

Зменшення потрапляння антибіотиків у довкілля (стоки, ґрунт), моніторинг відходів.

6) Ресурси та контакти

Примітка. Додайте контакти державних пунктів (МОЗ/ветеринарної служби) на місцях.

7) Запитання-відповіді (FAQ)

Що таке СМПЗ простими словами?

Це здатність мікроорганізмів протистояти діям ліків (антибіотиків тощо), що ускладнює чи робить неможливим лікування інфекцій.

Чому СМПЗ важлива саме для ЄС?

Через високе навантаження на системи охорони здоров’я, ризики транскордонних хвороб та спільні ринки харчових продуктів потрібна узгоджена політика та моніторинг.

Де подивитися найсвіжіші офіційні дані?

Скористайтеся інформаційними панелями ECDC (Surveillance Atlas, ESAC-Net), WHO Europe/GLASS та StoryMap EFSA/ECDC — посилання й інтеграції наведені вище.

Як зменшити ризики СМПЗ у повсякденній практиці?

Дотримуватися протоколів інфекційного контролю, призначати антибіотики обґрунтовано, підвищувати рівень біозахисту у виробництві харчових продуктів і проводити навчання персоналу.


Моніторинг стійкості мікроорганізмів до протимікробних засобів

Останнє оновлення 05.03.2025

Що таке стійкість мікроорганізмів до протимікробних засобів?

 

Визначення СМПЗ

Стійкість мікроорганізмів до протимікробних засобів (СМПЗ) є важливою темою, що стосується впливу на стан здоров'я людей і тварин у світі. СМПЗ визначається як нездатність чи знижена здатність протимікробного засобу пригнічувати ріст бактерій, що, у випадку зараження організму, призводить до нездатності успішного лікування. Це здатне знизити ефективність протимікробного засобу для лікування інфекції, спричиненої стійкими мікроорганізмами.

Протимікробні засоби - це речовини природного, напівсинтетичного чи синтетичного походження, що використовуються для знищення чи припинення росту мікроорганізмів, зокрема бактерій, вірусів, грибків і паразитів. Протимікробні засоби можна розділити на групи відповідно до мікроорганізмів, на яких вони здатні впливати, як зображено на малюнку. Ці речовини використовуються в медицині й ветеринарії для лікування ряду інфекційних хвороб людей і тварин. Більш детальну інформацію можна отримати з Кодексу Аліментаріус.

Деякі мікроорганізми здатні проявляти стійкість до кількох класів протимікробних засобів. Ці мікроорганізми називають мультирезистентними (МР) і вони здатні викликати інфекції, що надзвичайно важко лікувати через обмеженість (а іноді й відсутність) ефективного лікувального засобу. На противагу цьому, існують нестійкі до протимікробного засобу мікроорганізми (НМ), тобто, мікроорганізми, що не проявляють стійкості до протимікробного засобу, що перевіряється.

Ця сюжетна карта присвячена протимікробним засобам, що застосовують проти бактерій (антибіотики). Загальний термін «протимікробний засіб» буде використовуватися по всій карті викладу матеріалу.

Чому важлива стійкість до протимікробних засобів?

Поява стійких до протимікробних засобів хвороботворних мікроорганізмів є проблематичною, що зменшує нашу здатність лікувати певні хвороби, включаючи поширені інфекції. СМПЗ є багатогранною проблемою, на яку впливають рівні її поширеності серед людей, тварин й довкілля.

Бактерії стають дедалі стійкішими до протимікробних засобів, і зростає занепокоєння відносно рівня бактеріальної стійкості в усіх сферах (люди й тварини). Стійкі бактерії здатні до поширення різними шляхами. Коли СМПЗ виникає у зоонозних бактерій (як коменсалів, так і патогенів), наявних у тварин і харчових продуктах, це також здатне поставити під загрозу ефективність лікування інфекційних хвороб внаслідок передачі інфекції між ними та заразними бактеріями в організмі людей.

Важливими факторами, пов'язаними з СМПЗ, є:

  • Швидка поява МР бактерій (також відомих як «супербактерії») викликає особливе занепокоєння як у лікарнях, так і в людей. Кількість людей і тварин, що не піддаються лікуванню чи помирають від стійких до ліків інфекцій, зростатиме, якщо людство не отримає доступу до ефективних протимікробних засобів.
  • Впровадження нових протимікробних засобів відбувається повільно через зменшення приватних інвестицій фармацевтичних компаній у дослідження нових протимікробних засобів. Розробка нових протимікробних засобів може зайняти дуже багато часу, навіть до десятиліття, перш ніж вони стануть доступними для людей.
  • Значні економічні втрати. Інфекції, що важко піддаються лікуванню, здатні призвести до тривалого перебування в лікарні, що потребує дорогого й інтенсивного лікування. Це здатне збільшити витрати систем охорони здоров'я.

Посилання на джерела: EFSA, СОЗ


    Поширення СМПЗ

    Як розвивається й поширюється стійкість?

    Стійкість до антибіотиків може бути зумовлена природною здатністю й фізичними характеристиками бактерій (так звана внутрішня чи вроджена стійкість). Природна здатність бактерій протистояти впливу протимікробних засобів - це давнє явище, що існувало ще до того, як люди почали використовувати протимікробні засоби. Бактерії також здатні набувати стійкості, зазнавши генетичних змін, що дозволяють їм протистояти протимікробним засобам. Додаткову інформацію про розвиток і поширення СМПЗ дивіться тут.

    Використання протимікробних засобів як людям, так і тваринам здатне сприяти розвитку СМПЗ, що є результатом постійного позитивного відбору стійких клонів бактерій, незалежно від того, чи це заразні, умовно-заразні чи навіть екологічно безпечні мікроорганізми. Це змінює структуру популяцій в колоніях мікроорганізмів, та має серйозні наслідки для здоров'я людей і тварин.

    Фактори, що здатні збільшити вибір СМПЗ, включають надмірне і неправильне використання протимікробних засобів, включаючи неправильний їх вибір, неадекватне дозування і недотримання рекомендацій відносно лікування (Prestinaci, 2015).

    Рушійними факторами розвитку СМПЗ є:

    Як показано на малюнку праворуч, бактерії, стійкі до протимікробних засобів, і детермінанти СМПЗ здатні передаватися трьома шляхами, варіанти зображені (жовтим, зеленим і синім колами). Резервуари СМПЗ у кожному середовищі включені в кола. Передача СМПЗ між цими шляхами зображена відповідними кольоровими стрілками. Червоними стрілками зображено використання протимікробних засобів у виробництві харчових продуктів тваринного походження та людям.

    Бактерії містяться в кишківниках людей і тварин, а отже, й у фекаліях, включаючи неочищені стічні води, зливостоки й органічні добрива, такі як гній. Фекалії здатні призвести до забруднення ґрунтових вод, ґрунтів й повітря при виробництві харчових продуктів. Пил у воді, ґрунті та повітрі, і собі, може слугувати шляхами передачі СМПЗ, забруднюючи системи виробництва харчових продуктів.

    Працівники ферм та їхнє обладнання здатні вносити СМПЗ через контакт у системи виробництва харчових продуктів тваринного походження. Контакт із зараженими тваринами, продуктами їх життєдіяльності та споживання харчових продуктів тваринного походження, здатне призвести до проникнення СМПЗ людям.

    Дика фауна включає всіх тварин, що мають доступ до ланцюга виробництва (наприклад, птахів і великих ссавців), але виключає шкідників, що зазвичай пов’язані з виробництвом харчових продуктів. Гризунів відносять до хребетних шкідників, таких як щури та миші. Членистоногих - до безхребетних шкідників, таких як мухи, інші комахи й жуки. Членистоногі, гризуни й тварини-компаньйони здатні діяти як переносники, що поширюють СМПЗ через безпосередній контакт з людьми й забруднення харчових продуктів (Reygaert 2018, Gwenzi 2021).

    Посилання на джерела: Reygaert 2018, EFSA BIOHAZ 202, Gwenzi 2021


    Протимікробні речовини

    Протимікробні засоби охоплюють велику кількість протимікробних засобів, які з різних причин застосовуються для захисту стану здоров'я людей і тварин. Ці речовини поділяються на групи, відомі як класи, відповідно до механізмів їх впливу на бактерії. Протимікробні засоби також класифікуються відповідно до їх важливості в медицині й ветеринарії. Ці деталі розглядаються далі у цьому розділі.

    Класи протимікробних речовин

    Протимікробні засоби проявляють різні механізми для знищення чи затримання росту бактерій. Деякі з основних класів антибіотиків і основні активні речовини, що належать до цих класів, наведено нижче (CDC; MSD Manual):

    • Аміноглікозиди

    До цього класу належать Амікацин, Гентаміцин й Канаміцин. Ці протимікробні засоби діють, пригнічуючи синтез білків бактерій.

    • Анзаміцини

    До цього класу належить Рифампіцин, що знищує бактерій, пригнічуючи синтез генетичного матеріалу бактерій.

    • Бета-лактами

    До цього класу належить Пеніциліни (наприклад, Ампіцилін), Карбапенеми (наприклад, Меропенем) і Цефалоспорини (наприклад, Цефотаксим) і знищують бактерій, запобігаючи утворенню стінок клітин.

    • Глікопептиди

    До цього класу належать такі протимікробні засоби, як Ванкоміцин, що теж перешкоджає утворенню стінок клітин бактерій. Це досягається шляхом прикріплення протимікробної речовини до стінок клітин бактерій перешкоджаючи її успішному поділу. Ці протимікробні засоби часто використовують як крайній засіб для лікування MRSA, бактерій стійких до багатьох лікарських засобів.

    • Лінкозаміди

    До цього класу належить Кліндаміцин, що запобігає розмноженню бактерій шляхом запобігання синтезу білків бактерій.

    • Макроліди

    До цього класу належать Азитроміцин й Еритроміцин. Ці протимікробні засоби знищують бактерій, пригнічуючи синтез білків бактерій.

    • Феніколи

    До цього класу належить Хлорамфенікол, що знищує бактерій, пригнічуючи синтез білків бактерій.

    • Хінолони

    До цього класу належать Хінолони (Налідиксова кислота) і Фторхінолони (Ципрофлоксацин), що знищують бактерій, запобігаючи синтезу ДНК.

    • Сульфаніламіди

    До цього класу антибіотиків належить Сульфаметаксол, що часто застосовують у поєднанні з Триметопримом. Ці протимікробні засоби діють, перешкоджаючи бактеріям синтезувати Фолієву кислоту, необхідну їм для росту і розмноження.

    • Тетрацикліни

    До цього класу належать Тетрациклін і Тайгециклін. Ці протимікробні засоби запобігають розмноженню бактерій, перешкоджаючи синтезу білків.


    Механізми стійкості

    Бактерії здатні адаптуватися до впливу протимікробних засобів переживаючи їх вплив завдяки наступним механізмам стійкості:

    • Обмеження поглинання протимікробної речовини.

    Деякі бактерії здатні змінювати стінки своєї клітини, обмежуючи поглинання деяких протимікробних засобів (наприклад, потовщувати їх, втрачати чи модифікувати пори, через які певні протимікробні засоби проникають у клітину тощо). Бактерії, у яких відсутня стінка клітини, природно, стійкі до протимікробних засобів, що діють на неї, наприклад, інгібітори стінок клітин.

    Бактерії здатні змінювати мішень, на яку діють протимікробні засоби (наприклад, модифікувати компоненти стінки клітини проти Бета-лактамів, модифікувати рибосоми проти Макролідів, білки, що беруть участь у синтезі ДНК для Хінолонів), так що протимікробні засоби не здатні зв'язуватися з цими мішенями.

    Бактерії здатні інактивувати протимікробний засіб шляхом його деградації чи перенесення хімічної групи. Наприклад, деякі стійкі бактерії виробляють ферменти, що мають назву Бета-лактамази й інактивують бета-лактамні речовини шляхом руйнування функціонально важливої ​​частини протимікробного засобу. Щоб стати стійкими, наприклад, до Аміноглікозидів, бактерії здатні виробляти деякі білки, що додають різні хімічні групи до цих протимікробних засобів, щоб вони не впливали.

    Бактерії мають помпи, так звані ефлюксні помпи, що активно витягують токсичні речовини з клітини. Стійкі бактерії здатні використовувати ці помпи для відкачування протимікробних засобів з клітини бактерії.

    Джерело: Reygaert, 2018


    Застосування протимікробних засобів

    ТВАРИНАМ

    Протимікробні засоби застосовуються для лікування тварин-компаньйонів і тварин, що використовуються для виробництва харчових продуктів, з ряду причин, що здатні виникати (Регламент ЄС 2019/6):

    • Лікування інфекцій (протимікробна терапія).

    Застосування протимікробних засобів для лікування тварин, у яких діагностовано клінічні ознаки інфекційної хвороби.

    • Контроль поширення інфекцій (метапрофілактика).

    Введення лікарського засобу групі тварин після встановлення діагнозу клінічного захворювання у частини групи з метою лікування клінічно хворих тварин і контролю за поширенням хвороби серед тварин, що перебувають в безпосередньому контакті й перебувають в групі ризику, та потенційно інфіковані субклінічний прояв (тобто ще не проявляють клінічних ознак хвороби).

    • Запобігання інфекціям (профілактика).

    Введення лікарського засобу тварині чи групі тварин до появи клінічних ознак захворювання з метою запобігання виникненню хвороби чи інфекції.

    Відповідно до європейського законодавства про ветеринарну медицину, використання протимікробних засобів для профілактики може застосовуватися лише у виняткових випадках для окремої тварини чи обмеженої кількості тварин, коли ризик зараження дуже високий, з серйозними наслідками. Протимікробні засоби мають використовуватися для метапрофілактики лише тоді, коли ризик поширення інфекції чи інфекційної хвороби в групі тварин є високим і за відсутності інших відповідних альтернатив.

    ЛЮДЯМ

    Протимікробні засоби застосовують переважно з лікувальною метою при інфекціях, що викликаються бактеріями. Вони також можуть бути застосовані для профілактики, тобто - запобігання виникненню інфекцій бактеріального походження, під час медичних процедур (наприклад, хірургічного втручання), травмованим або покусаним тваринами, чи людям, більш вразливим до інфекцій або страждають від рецидивуючих (відновлення хвороби після удаваного повного одужання) інфекцій.

    Посилання: NHS; EMA, 2022; Simjee, 2022


    Класифікація протимікробних засобів

    Спеціальна консультативна група експертів ЄС з протимікробних засобів (AMEG), Світової організації охорони здоров'я (СОЗ) та Світова організація здоров'я тварин (СОЗт, заснована як МЕБ) сформували списки категорій протимікробних засобів. Це допоможе регуляторним органам та зацікавленим сторонам дізнатись про типи протимікробних засобів, що застосовуються для лікування тварин й становлять потенційно вищий ризик для людей з позиції розвитку СМПЗ. Ці списки вказують також, як можна керувати використанням протимікробних засобів, щоб мінімізувати медично значущі СМПЗ. Протимікробні засоби класифікуються за різними рівнями важливості, як описано нижче.

    Критично важливі медичні протимікробні засоби

    СОЗ використовує два різні критерії розподілу протимікробних засобів, що використовуються в медицині, за трьома рівнями важливості: критично важливі, дуже важливі й важливі протимікробні засоби. Перший критерій (C1) вказує на те, що клас протимікробних засобів є єдиним чи одним з обмежено доступних методів лікування серйозних бактеріальних інфекцій у людей. Другий критерій (C2) вказує на те, що клас протимікробних засобів використовується для лікування інфекцій у людей, спричинених або бактеріями, здатними передаватися людям з довколишніх джерел (тварини, вода, харчові продукти, довкілля), або бактеріями здатними набути генів стійкості з довколишніх джерел.

    • Критично важливі протимікробні засоби відповідають як першому (С1), так і другому (С2) критеріям. Деякі протимікробні засоби, що відповідають цим критеріям, включають Аміноглікозиди, Ансаміцини, деякі Бета-лактами, Глікопептиди, Макроліди й Хінолони. У критично важливій групі вибір протимікробних засобів додатково класифікується як найпріоритетніші протимікробні засоби. До них належать протимікробні засоби, що часто використовуються в медицині, причому значна частина їх застосування пов'язана з лікуванням серйозних інфекцій у медичних установах, а також відносно яких існують численні докази передачі стійких бактерій чи генів стійкості з довколишніх джерел.

    З 2024 року (СОЗ 2024) СОЗ також ввела поняття груп у класифікацію, щоб запропонувати більш комплексний шлях для оцінки всіх класів протимікробних засобів: дозволених застосовувати лише для людей, не дозволених застосовувати в медицині (лише для тварин) і дозволених застосовувати як людям, так і тваринам (визначено за категорією, описаною раніше).

    Більше інформації про класифікацію й список критично важливих протимікробних засобів для медицини можна знайти тут.

    Список протимікробних засобів ветеринарного призначення

    СОЗт склала список протимікробних засобів ветеринарного значення, що охоплює всі протимікробні засоби, дозволені для використання тваринам, призначеним для виробництва харчових продуктів, і класифікує ці речовини на три наступні групи.

    • Критично важливі ветеринарні протимікробні засоби були визначені як необхідні для лікування специфічних інфекцій у тварин за відсутності достатніх терапевтичних альтернатив. До цієї групи були віднесені також протимікробні засоби, якщо більшість експертів, залучених до їх класифікації, погоджувалися з цим.
    • Дуже важливі ветеринарні протимікробні засоби були визначені як необхідні для лікування конкретних інфекцій у тварин з обмеженою кількістю альтернатив, АБО якщо більшість експертів погодилися з тим, що вони мають тут бути.
    • Важливі ветеринарні протимікробні засоби були визначені як такі, що НЕ є необхідними для лікування конкретних інфекцій у тварин з обмеженою кількістю альтернатив, а також якщо менше половини експертів визнали важливість їх використання.

    Детальний список протимікробних засобів ветеринарного значення, складений СОЗт, можна знайти тут.

    Класифікація антибіотиків в Європейському Союзі

    Спеціальна консультативна група експертів з протимікробних засобів (AMEG) Європейського агентства з лікарських засобів (EMA) розглянула ризик для здоров'я людей, пов'язаний із застосуванням протимікробних засобів у ветеринарії. Використовуючи «Єдиний підхід до здоров'я», він також враховує наявність альтернативних антибіотиків у ветеринарії.

    Класифікація AMEG базується на чотирьох критеріях:

    1. Чи дозволено використання (під)класу, чи класу ветеринарного протимікробного засобу в ЄС.
    2. Важливість (під)класу чи класу для медичного протимікробного засобу відповідно до рейтингу СОЗ та з урахуванням стану в ЄС.
    3. Знання факторів, що впливають на ймовірність і можливі наслідки передачі СМПЗ від тварин до людей; зокрема, розглядаючи механізми, коли один ген надає мультистійкість (чи стійкість до кількох класів).
    4. Наявність альтернативних (під)класів антибіотиків у ветеринарії з меншим ризиком СМПЗ для здоров'я тварин і людей.

    На основі цих критеріїв антибіотики класифікуються за чотирма категоріями, як показано на інфографіці праворуч.

    Додаткову інформацію про класифікацію AMEG можна знайти тут.

    Посилання: ВОЗ, СОЗт, АМЕG


    Мета моніторингу протимікробної стійкості

    29 червня 2017 року Європейська комісія ухвалила Європейський план заходів відносно боротьби зі стійкістю до протимікробних засобів, в основі якого лежить «Єдиний підхід до здоров'я», що спрямований на боротьбу зі стійкістю як у людей, так і у тварин. Три основні напрямки цього плану заходів включають перетворення ЄС у регіон передового досвіду, стимулювання досліджень, розробок та інновацій, а також формування глобального порядку денного. Дії ЄС, зокрема, зосереджені на сферах з найвищою доданою вартістю для країн-учасниць ЄС, наприклад, сприяння розумному використанню протимікробних засобів, посилення міжвідомчої співпраці, покращення профілактики інфекцій та консолідація нагляду за СМПЗ і споживанням протимікробних засобів.

    Моніторинг СМПЗ передбачає безперервний збір конкретних даних, аналіз і звітність. Дані про СМПЗ надають інформацію для прийняття рішень і сприяють розробці відповідних стратегій і заходів для управління СМПЗ на рівні ЄС. Надання надійних і стійких показників відносно СМПЗ як на рівні країн-учасниць, так і на рівні ЄС дозволяє оцінити досягнутий прогрес, а також забезпечити порівняння між країнами й стимулювати їх подальше вдосконалення.

    Посилання на джерела: Європейський план заходів «Єдиний підхід до здоров'я» проти СМПЗ


    Правова основа моніторингу СМПЗ у тварин та харчових продуктах в ЄС

    Для забезпечення надійності й порівнянності даних відносно СМПЗ методологія моніторингу СМПЗ має бути максимально узгоджені між країнами. Ці питання гармонізації були значною мірою вирішені в законодавстві ЄС відносно узгодженого моніторингу СМПЗ у тварин, що використовуються для виробництва харчових продуктів, та в харчових продуктах, що виробляються.

    Директива 2003/99/ЄС (Офіційний вісник Європейського Союзу, 2003) про моніторинг зоонозів та збудників зоонозних хвороб встановлює загальні вимоги до моніторингу та звітності відносно СМПЗ в ізолятах зоонозних Salmonella spp. й Campylobacter spp. та вибраних інших бактеріях - тією мірою, в якій вони становлять загрозу для здоров'я людей - від тварин, що використовуються для виробництва харчових продуктів, та в харчових продуктах, що виробляються в країнах-учасницях ЄС.

    Відповідно до Виконавчого рішення Комісії 2013/652/ЄС, що діяло з 1 січня 2014 року до грудня 2020 року, моніторинг СМПЗ був обов'язковим для Salmonella, Campylobacter jejuni та індикаторної Кишкової палички, а також для інших вибраних бактерій - тією мірою, в якій вони становлять загрозу для здоров'я людей - від тварин, що використовуються для виробництва харчових продуктів, та в харчових продуктах, що виробляються в країнах-учасницях ЄС. Основні популяції домашніх тварин, що використовуються для виробництва харчових продуктів, та м'ясо, отримане з них, що відповідає різним типам виробництва, є об'єктом дослідження з метою збору даних про СМПЗ, які можна поєднати з даними про вплив протимікробних засобів. Ці дані про СМПЗ були, зокрема, використані для проведення інтегрованого аналізу СМПЗ та споживання протимікробних засобів тваринами й людьми в рамках проекту JIACRA, що проводили ECDC, EFSA та EMA.

    Для ефективного реагування на загрозу СМПЗ, що постійно зростає, потрібні регулярні вдосконалення й конкретні адаптації процедур на постійній основі. Відповідно до плану дій «Єдиного підходу до здоров'я» (2017), Європейська комісія зобов’язується переглянути законодавство відносно моніторингу СМПЗ та звітності відносно харчових продуктів і тварин, що використовуються для виробництва харчових продуктів, щоб врахувати нові наукові розробки й потреби у зборі даних. У 2020 році були прийняті нові технічні вимоги (Виконавче рішення Комісії 2020/1729/ЄС) на період 2021-2027 років, засновані на надійних наукових порадах і рекомендаціях, наданих EFSA (EFSA, 2019 і 2020), а також на досвіді роботи, отриманому країнами-учасницями з 2014 року. Вони розв'язують відомі проблеми впровадження та забезпечують безперервність оцінки майбутніх тенденцій СМПЗ після 2020 року.

    Посилання: Директива 2003/99/ЄС, Виконавче рішення Комісії 2020/1729/ЄС, звіт JIACRA IV, EFSA, 2019 та EFSA, 2020


    Моніторинг СМПЗ у тварин та харчових продуктах в ЄС

    Основні особливості

    Дані збираються й повідомляються на рівні ізолятів, що дозволяє аналізувати частоту й характеристики мультирезистентності. Дослідження на СМПЗ проводиться в репрезентативних ізолятах, отриманих шляхом рандомізованого відбору зразків від тварин, що використовуються для виробництва харчових продуктів, на фермах та/чи під час забою, а також у похідних м'яса, отриманому у роздрібній торгівлі та на прикордонних контрольних пунктах. Моніторинг СМПЗ у зоонозних коменсальних організмах зосереджувався на популяціях тварин, до яких споживач найімовірніше піддається впливу через харчові продукти, отримані з них, наприклад домашні птахи (переважно бройлери й індики на відгодівлі), свині на відгодівлі та велика рогата худоба віком до одного року. На інфографіці праворуч показані види бактерій, що досліджуються від тварин, що використовуються для виробництва харчових продуктів.

    Протимікробні засоби, розглянуті під час узгодженого моніторингу СМПЗ, складалися з коротких наборів речовин, відібраних відповідно до їх значущості для лікувального застосування людям (наприклад, критично важливі протимікробні засоби (CIAs) з найвищим пріоритетом для медицини) та/чи епідемічної значущості, що забезпечує чіткіше уявлення про запущені механізми стійкості. Моніторинг проводиться почергово, охоплюючи свиней на відгодівлі й велику рогату худобу віком до одного року та м'ясо з них, по непарних роках, а також поголів’я птахів та м'ясо з них у парні роки відповідно до законодавства.

    Для дослідження використовуються методи мікророзведення, що забезпечує золотий стандарт, дуже надійний, міжнародно визнаний результат, а результати слід інтерпретувати за допомогою епідемічних порогових значень (ЕПЗ) Європейського комітету з дослідження чутливості до протимікробних засобів (ЄКДЧПЗ) для інтерпретації «мікробіологічної» стійкості. Діапазони концентрацій, що використовуються, охоплюють як ЕПЗ, так і клінічні порогові значення (КПЗ), визначені ЄКДЧПЗ, що дозволяє порівнювати результати з даними на людях. Більше інформації про критерії інтерпретації стійкості (ЕПЗ, КПЗ) доступно в розділі «Інтерпретація СМПЗ» нижче. Використання узгоджених підходів до вибірки й дослідження зразків забезпечує порівняльність даних у часі на рівні країни, а також полегшує порівняння стійкості між країнами-учасницями ЄС.

    Для Сальмонел та Ешерихій також використовується додаткова панель протимікробних засобів для дослідження ізолятів, що демонструють стійкість до Цефалоспоринів 3-го покоління чи Карбапенемів у першій панелі. Подання даних на основі ізолятів також дозволяє поглиблено фенотипово схарактеризувати певні механізми стійкості, наприклад, стійкість до Цефалоспоринів 3-го покоління та Карбапенемів можна додатково схарактеризувати на основі отриманої моделі стійкості. Необхідний також спеціальний моніторинг Бета-лактамази розширеного спектра дії (ESBL), AmpC- та Карбапенемази, що продукують Сальмонели й Ешерихії.

    Оскільки СМПЗ є глобальною загрозою, що здатна легко поширюватися через кордони, вважається важливим покращення координації й отримання знань, щоб допомогти зменшити вплив СМПЗ у світі. Тому, нові правила також встановлюють узгоджені вимоги до моніторингу СМПЗ для певних видів свіжого м'яса, що імпортується до ЄС. Стійкі до протимікробних засобів бактерії не здатні утримуватися в межах кордонів, що підкреслює необхідність узгоджених міжнародних дій.

    Зовнішнє забезпечення якості забезпечується довідковою лабораторією ЄС з СМПЗ (EURL-AR), яка щороку організовує перевірки кваліфікації (PTs) для державних довідкових лабораторій з СМПЗ (NRLs-AR) країн-учасниць ЄС. Крім того, EURL-AR спільно з EFSA й країнами-учасницями проводить контрольне дослідження, що включає підтверджувальне дослідження чутливості протимікробних засобів й аналіз секвенування геному повне (СГП) вибраних ізолятів. EURL-AR також є джерелом довідкової інформації для країн-учасниць, коли виникають питання чи проблеми з методологією дослідження чутливості.

    Моніторинг бактерій

    Зоонозні бактерії

    Campylobacter spp. та Salmonella spp. (моніторинг обов'язковий)

    Salmonella spp. та Campylobacter spp. є зоонозними збудниками харчових інфекцій, що здатні викликати харчові захворювання у людей. Ці бактерії зазвичай є частиною здорової мікрофлори кишківника тварин, але здатні викликати інфекції у людей. Симптоми можуть бути неспецифічними, включаючи лихоманку, діарею, спазми в животі й нудоту. Більше інформації про роль цих бактерій у харчових інфекціях в Європі доступно на карті історії й інформаційній панелі, створених EFSA.

    MRSA (добровільний моніторинг)

    MRSA виявляють на шкірі й слизових оболонках здорових тварин і людей, але він здатний викликати хвороби шкіри й системні розлади, а іноді й харчові інфекції. Хоча MRSA не так часто виділяють у тварин, що виробляють харчові продукти, як означені вище бактерії, існують деякі штами, пов'язані з тваринництвом, такі як CC398 MRSA. Більш детальну інформацію про роль MRSA у нагляді за СМПЗ можна знайти на карті історії MRSA.

    Індикаторні бактерії

    E.coli й Enterococcus spp.

    E. coli й Enterococcus spp. (E. faecium, E. Faecalis) перевіряють як індикаторні бактерії на стійкість до протимікробних засобів у здорових тварин, що використовуються для виробництва харчових продуктів. Вони зазвичай зустрічаються в кишківнику тварин і людей і здатні діяти як резервуар генів стійкості, що здатні бути передані іншим бактеріям. Більш детально про роль індикатора E. coli у нагляді за СМПЗ можна дізнатися на карті історії E. coli.


    Повідомлення про стійкість до протимікробних засобів в ЄС

    Щороку EFSA та ECDC готують Зведений звіт ЄС (EUSR) відносно СМПЗ, що містить дані, пов'язані з появою й часовими тенденціями СМПЗ у зоонозних бактерій людей, а також в індикаторних та зоонозних ізолятів бактерій тварин і харчових продуктів, отриманих з них. Дані про чутливість до протимікробних засобів аналізуються, кількісні дані інтерпретуються за допомогою ЕПЗ (див. розділ нижче), а СМПЗ контролюється.

    Європейський центр з профілактики та контролю захворюваності (ECDC) надає дані СМПЗ відносно зоонозних інфекцій Salmonella й Campylobacter у людей, а також їх аналізи, отримані від Європейської мережі хвороб і зоонозів, що передаються через їжу й воду (FWD-Net) координовану ECDC. Лабораторії цієї мережі, що включає країни ЄС та Європейської економічної зони, проводять дослідження чутливості до протимікробних засобів з метою моніторингу ізолятів, отриманих від клінічно хворих на Salmonella чи Campylobacter людей. Деякі дані також надходять з діагностичних лабораторій, що регулярно проводять дослідження, де вони були згенеровані для прийняття рішень відносно лікування. Кількісні дані щодо фенотипів ізолятів отриманих від людей також інтерпретуються за допомогою ЄКДЧПЗ ЕПЗ, за можливості. Дані про клінічну й мікробіологічну стійкість ізолятів Salmonella й Campylobacter можна знайти тут.

    EFSA надає дані про СМПЗ відносно ізолятів індикаторних (E. coli) та зоонозних бактерій (Salmonella й Campylobacter) від тварин та харчових продуктів, отриманих з них. EUSR також представляє ключові індикатори результатів (KOI) відносно СМПЗ у тварин, що використовуються для виробництва харчових продуктів: рівень повної сприйнятливості до індикаторної E. coli й поширеність E. coli, що продукує ESBL/AmpC, щоб підтримати країни-учасниці ЄС в досягненні прогресу у зниженні рівня СМПЗ у тварин, що використовуються для виробництва харчових продуктів.


    Лабораторні методи визначення стійкості до протимікробних засобів

    Існують різні лабораторні методи визначення стійкості бактерій до протимікробних засобів. До них належать фенотипні (видимі характеристики бактерій) і генотипні методи (генетичні характеристики бактерій) досліджень.

    Фенотипні методи:

    Дискова дифузія

    Дискова дифузія більше не використовується для моніторингу СМПЗ у тварин і харчових продуктах, але все ще регулярно застосовується в мікробіологічних лабораторіях при дослідженні клінічних випадків захворювання. Метод полягає в посіві суспензії на чашку Петрі з агаром суспензії бактерій, на яку поміщають паперові диски, що містять протимікробні засоби. Якщо після інкубації протимікробний засіб пригнічує ріст бактерій, то навколо паперового диска з'явиться чиста зона, відома також, як зона інгібування (пригнічення росту бактерій).

    Діаметр зони інгібування вказує на те, чи є бактерія сприйнятливою (велика площа) чи стійкою (зменшена або відсутня зона) до цієї речовини. ЄКДЧПЗ розробив стандартизований метод дискової дифузії, відкалібрований відповідно до гармонізованих європейських граничних значень МКІ (Matuschek, 2014).

    Дослідження мікророзведення бульйону й мінімальної концентрації інгібування (МКІ)

    Мікророзведення бульйону здійснюється шляхом заповнення невеликих лунок бульйоном, що містить різну концентрацію протимікробного засобу. Бактерії додають до бульйону в лунки та інкубують для сприяння росту. Ріст бактерій призводить до помутніння бульйону чи утворення осаду клітин на дні лунки.

    Результати дослідження на мікророзведення бульйону записують як найнижчу концентрацію протимікробного засобу, що пригнічує видимий ріст бактерій. Вона відома як мінімальна концентрація інгібування (МКІ) і виражається в мг/л чи мкг/мл.

    Методи генотипування:

    Секвенування геному повне (СГП)

    СГП - це метод молекулярного типування, що може бути використаний для ідентифікації конкретних генів СМПЗ в геномі бактерії. СГП дозволяє отримати майже повну послідовність ДНК бактерії, для порівняння з базою даних, що містить послідовності відомих генів, що представляють інтерес, для виявлення їх наявності в геномі, включаючи гени СМПЗ. Хоча СГП пропонує дуже високу роздільну здатність генетичних характеристик бактерій, наявність гена не дозволяє точно передбачити, чи експресується цей ген і чи дійсно ця бактерія стійка. Більш детальна інформація, що описує кроки й вимоги в країнах-учасницях ЄС, що використовують СГП для ідентифікації генів СМПЗ при моніторингу СМПЗ, описана в протоколі EURL-AR зі стійкості до протимікробних засобів, за посиланням.

    Джерела зображень:

    Інтерпретація протимікробної стійкості

    Визначення стійкості й чутливості мікроорганізмів до протимікробних засобів

    Інтерпретація результатів дослідження на чутливість мікроорганізмів до протимікробних засобів (ДЧМПЗ) базується на наявних стандартах, розроблених ЄКДЧПЗ (розташований у Європі) та Інститутом клінічних і лабораторних стандартів (CLSI, розташований у США). Результати ДЧМПЗ можна інтерпретувати за допомогою клінічних порогових значень (КПЗ) й епідемічних порогових значень (ЕПЗ). Країни-учасниці ЄС, що повідомляють про результати ДЧМПЗ на зоонозні й індикаторні бактерії, виділені від тварин, що використовуються для виробництва харчових продуктів в Європі, мають використовувати наявні в законодавстві ЄС ЕПЗ. Якщо, для конкретної речовини ЕПЗ в законодавстві відсутнє, то рекомендовані ЕПЗ можна знайти в інструкціях, наданих EFSA за погодженням з EURL-AR.

    Клінічні порогові значення (КПЗ)

    Коли клініцисти й ветеринари лікують інфекції, вони мають обирати ефективні проти мікроорганізмів, що викликають інфекцію протимікробні засоби. Їм необхідно враховувати низку факторів, таких як місце зараження, здатність протимікробного засобу досягати місця зараження, наявні протимікробні засоби, режими дозування й можливі побічні ефекти. КПЗ вказують на ймовірність успішного чи невдалого лікування протимікробним засобом і поділяють мікроорганізми на чутливі зі стандартним режимом дозування, чутливі при підвищеному впливі або стійкі (див. діаграму), що використовується клініцистом чи ветеринаром для вибору ефективного протимікробного засобу (КПЗ ЄКДЧПЗ).

    Епідемічні порогові значення (ЕПЗ)

    ЕПЗ - це значення, що використовуються для поділу мікроорганізмів на дві групи (дикого і не дикого типу, див. діаграму) на основі набутих ними механізмів стійкості чи їх відсутності (ЕПЗ ЄКДЧПЗ). Використання ЕПЗ визнає, що невеликі зміни в чутливості бактерій здатні вказувати на появу стійкості, і надає інформацію, корисну для цілеспрямованого подальшого дослідження чи відповідних заходів контролю.

    Коли бактерії набувають стійкості за допомогою чітко визначеного й ефективного механізму, тоді МКІ зазвичай показує дві основні субпопуляції, одна з яких є повністю чутливою, а інша - повністю стійкою популяцією. Значення ЕПЗ вказує на МКІ або діаметр зони (див. попередній розділ), вище якого збудник помітно знижує чутливість.

    КПЗ, призначені для визначення ефективності лікування протимікробним засобом, може не виявити стійкості. І навпаки, ЕПЗ виявляє будь-які відхилення сприйнятливості від популяції дикого типу, хоча він може бути непридатним для визначення ймовірності успіху чи невдачі лікування клінічної форми прояву хвороби (EFSA, 2025).


    Додаткова література

    Додаткові дані й інформація про СМПЗ в ЄС:
    EUSR про стійкість до протимікробних засобів у 2022/2023 рр.

    Зведений звіт Європейського Союзу про стійкість до протимікробних засобів зоонозних та індикаторних бактерій у людей, тварин та в харчових продуктах у 2022/2023 рр. EFSA (Європейське агентство з безпечності харчових продуктів) й ECDC (Європейський центр з профілактики та контролю захворюваності). (2025).

    efsa.onlinelibrary.wiley.com

     

    Інформаційна панель показників стійкості до протимікробних засобів

    Інформаційні панелі EFSA - це інтерактивний спосіб надання наукової інформації за темами EFSA. Натисніть тут, щоб ознайомитися з останніми даними відносно індикаторів стійкості протимікробних засобів.

    www.efsa.europa.eu

     

    Інформаційна панель виникнення стійкості

    Інформаційні панелі EFSA - це інтерактивний спосіб надання наукової інформації за темами EFSA. Натисніть тут, щоб ознайомитися з останніми даними відносно виникнення стійкості до окремих протимікробних засобів та комбінованої стійкості до пріоритетних критично важливих протимікробних засобів у індикаторних Escherichia coli, Campylobacter coli й C.jejuni, а також відносно виникнення Стафілококу золотистого метицилін-стійкого (MRSA).

    www.efsa.europa.eu

     

    Карта історії про «Моніторинг СМПЗ» за посиланням 𝘾𝙖𝙢𝙥𝙮𝙡𝙤𝙗𝙖𝙘𝙩𝙚𝙧

    Види Кампілобактерій є одними з найпоширеніших зоонозних бактерій і основною причиною гастроентеритів у людей у світі.

    www.arcgis.com

     

    Карта історіі про моніторинг СМПЗ у 𝙎𝙖𝙡𝙢𝙤𝙣𝙚𝙡𝙡𝙖

    Сальмонела - це факультативно анаеробна паличкоподібна грамнегативна бактерія, що здатна викликати хворобу у людей під назвою Сальмонельоз, симптоми якої різняться від легкої форми перебігу гастроентериту до важкої системної інфекції. Salmonella enterica subsp. enterica характеризується високою здатністю до виживання й адаптації в екстремальних умовах і різних середовищах.

    storymaps.arcgis.com

     

    Карта історії про моніторинг MRSA

    Стафілокок золотистий (S. aureus) - це коменсальна (тобто непатогенна) бактерія (EFSA), що зустрічається на шкірі й слизових оболонках у здорових людей і тварин. Золотистий стафілокок - грампозитивна бактерія, кокоподібної форма, схильна розташовуватися у вигляді скупчень, що виглядають як «виноградні грона».

    www.arcgis.com

     

    Карта історії про моніторинг СМПЗ у 𝙀𝙨𝙘𝙝𝙚𝙧𝙞𝙘𝙝𝙞𝙖 𝙘𝙤𝙡𝙞

    Кишкова паличка (Escherichia coli) - це умовно-патогенна бактерія, що є представником нормальної мікрофлори кишківника здорових людей і тварин. Кишкова паличка - це паличкоподібна бактерія з джгутиками, волосистими придатками, що дозволяють їй пересуватися. Більшість штамів кишкової палички нешкідливі, проте деякі з них здатні бути небезпечними й викликати серйозні захворювання.

    www.arcgis.com

    Більше інформації на тему РСМ:

    Посилання:

    Словник

    Нагляд і моніторинг стійкості до протимікробних засобів

    Агентство з лікарських засобів європейське (АЛЗЄ) (European Medicines Agency (EMA) en)
    означає децентралізоване агентство Європейського Союзу (ЄС), відповідальне за наукову оцінку, нагляд та моніторинг безпечності лікарських засобів в ЄС.


    Алель (Allele en)
    означає одну із двох чи більше версій послідовності ДНК (одна основа чи сегмент основ) у певній ділянці геному.


    Бактерії індикаторні (Indicator bacteria en)
    означає сурогатних бактерій, що використовуються для вимірювання рівнів стійкості до протимікробних засобів.


    Бактеріофаги (Bacteriophages en)
    означає віруси, що інфікують бактерії й розмножуються всередині свого носія, який знищується при вивільненні нових вірусів.


    Біоплівка (Biofilmen)
    означає плівку утворену об'єднанням колоній мікроорганізмів, в якій клітини прилипають одна до одної, а також часто й до поверхні.


    Виникнення стійкості (Occurrence of resistance en)
    означає виникнення стійкості мікроорганізмів до протимікробних засобів (СМПЗ), виявлене зазвичай у рамках моніторингу СМПЗ у тварин, що використовуються для виробництва харчових продуктів, та в харчових продуктах шляхом дослідження частини ізолятів бактерій, досліджених на даний протимікробний засіб, що проявляють будь-який ступінь набутого зниження чутливості фенотипу, тобто демонструють «стійкість мікроорганізмів».


    Світова організація здоров'я (СОЗ) (World Health Organisation (WHO) en)
    означає спеціалізовану установу Організації Об'єднаних Націй, відповідальну за міжнародну охорону здоров'я. У Статуті СОЗ її головною метою є «досягнення всіма народами найвищого можливого рівня здоров'я».


    Світова організація здоров'я тварин (СОЗт) (World Organisation for Animal Health (WOAH)en)
    означає міжурядову організацію з історичним акронімом Міжнародне епізоотичне бюро, що координує, підтримує й сприяє боротьбі з хворобами тварин.


    Гени клітини (Housekeeping genes en)
    означає референтні гени, що необхідні для підтримання основних функцій клітин й конститутивно експресуються в клітинах організму за нормальних та патофізіологічних умов.


    Детермінанти стійкості (Resistance determinants en)
    означає загальний термін, що включає як гени стійкості, так і мутації стійкості, що надають мікробам здатність протистояти дії одного або кількох лікарських засобів.


    Дослідження генотипу (Genotypic testing en)
    означає процес визначення послідовності ДНК геному людини, що називається генотипом. Можуть використовуватися методи генно-направленої ПЛР або повне секвенування геному (СГП)


    Дослідження на чутливість до протимікробних засобів (ДЧПЗ) (Antimicrobial susceptibility testing (AST) en)
    означає процедуру, що проводиться в лабораторії для визначення того, який протимікробний засіб є найбільш ефективним для конкретного пацієнта.


    Дослідження фенотипу протимікробної стійкості (Phenotypic antimicrobial testingen)
    означає процес дослідження характеристик бактерій шляхом вивчення реакції бактерій на наявність протимікробного засобу. Можуть використовуватися методи дискової дифузії, розведення в бульйоні чи градієнтної дифузії.


    Епідемічні порогові значення (ЕПЗ) (Epidemiological cut-off values (ECOFF) en)
    означає значення, визначені ЄКДЧМПЗ (Європейським комітетом з дослідження чутливості мікроорганізмів до протимікробних засобів) і використовуються для визначення чутливих до лікарських засобів ізолятів дикого типу порівняно з ізолятами не дикого типу з набутою чи мутаційною стійкістю.


    Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (ЄАБХП) (European Food Safety Authority (EFSA) en)
    означає урядову установу, що надає незалежні наукові консультації й повідомляє про наявні та нові ризики, пов'язані з «харчовим ланцюгом».


    Європейський центр з профілактики та контролю захворюваності (ECDC) (European Centre for Disease Prevention and Control (ECDC) en)
    означає Агентство Європейського Союзу, місія якого полягає у зміцненні захисту Європи від інфекційних хвороб.


    Засіб протимікробний (Antimicrobialsen)
    означає речовину, що знищує мікроорганізми чи зупиняє їх ріст.


    Зоонози (Zoonosis en)
    означає інфекційні хвороби, що передаються від тварин до людей.


    Зоонозні (Zoonoticen)
    означає збудники інфекційних хвороб, що здатні передаватися між тваринами й людьми.


    Кислоти органічні (Organic acids en)
    означає органічні сполуки з властивостями кислот. Органічні кислоти зустрічаються в природі у різних харчових продуктах і часто відповідають за характеристики смаку й аромату певних фруктів та овочів.


    Комісія європейська (ЄК) (European Commission (EC)en)
    означає виконавчий орган Європейського Союзу. Вона працює як кабінетний уряд, що складається з 27 учасників комісії на чолі з президентом. До складу комісії входить адміністративний орган, що нараховує близько 32 000 європейських державних службовців.


    Коменсал (Commensalen)
    означає відносини між особинами двох видів, за яких один вид отримує живлення чи інші переваги від іншого, не завдаючи йому, а ні шкоди, а ні користі.


    Комплекс клонів (Clonal complexen)
    означає набір штамів, що вважаються генетично близькими за MLST-типуванням: після секвенування 7 генів-клітини MLST і присвоєння типу послідовності (ST) кожному гену залежно від складу алелі. 2 штами належатимуть до одного комплексу клонів (CC), якщо вони мають щонайменше 5 ідентичних алелів (ST).


    Моделювання на комп'ютері (In silicoen)
    означає комп'ютерне моделювання (симуляція) експерименту, частіше біологічного на комп'ютері.


    Мутація (Mutationen)
    означає модифікацію генетичної інформації в геномі організму.


    Мутація точкова (Point mutationen)
    означає генетичну зміну, за якої змінюється, вставляється чи видаляється одна нуклеотидна основа в послідовності ДНК. Це здатне змінити функцію білка і вплинути на характеристики та/чи поведінку бактерій.


    Патоген (збудник) (Pathogen en)
    означає мікроорганізм, що викликає захворювання у носія.


    ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) (PCR (Polymerase Chain Reaction)en)
    означає метод ампліфікації генів.


    Поширення клонів (Clonal spreaden)
    означає спеціально відібрані штами, що несуть гени стійкості до протимікробних засобів, під селективним тиском антибіотиків.


    Пребіотики (Prebiotics en)
    означає сполуки в їжі, що сприяють росту чи активності корисних мікроорганізмів, таких як бактерії й грибки.


    Пробіотики (Probiotics en)
    означає живих мікроорганізмів, споживання яких призначене для покращення чи відновлення мікробіоти кишківника.


    Профіль алелі (Allelic profilesen)
    означає поєднання унікальних алелів, пов'язаних з певною характеристикою (наприклад, профіль MLST).


    СЗМС (MRSAen)
    означає стафілокок золотистий метицилін-стійкий.


    Секвенування геному повне (СГП) (WGS (Whole Genome Sequencing)en)
    означає метод визначення повної послідовності ДНК геному організму.


    Серовар (Serovaren)
    означає підвид, що відрізняється від інших штамів на основі антигенних характеристик.


    Стійкість внутрішня (Intrinsic resistance en)
    означає наявність природної стійкості виду бактерій до певного антибіотика чи класу антибіотиків, без необхідності мутації чи отримання додаткових генів.


    Стійкість до лікарських засобів множинна (МСЛЗ) (Multidrug resistance (MDR) en)
    означає стійкість до трьох чи більше класів протимікробних засобів.


    Стійкість мікроорганізмів до протимікробних засобів (СМПЗ) (Antimicrobial resistance (AMR)en)
    означає стан, коли бактерії, віруси, грибки й паразити змінюються з часом і більше не реагують на ліки, ускладнюючи лікування інфекцій і збільшуючи ризик поширення хвороби, важкої хвороби й смерті.


    Супербактерії (Superbug bacteria en)
    означає бактерій, яких неможливо зупинити ліками першого вибору, що використовуються для лікування хвороб, які вони викликають.


    Чутливість до протимікробних засобів (Antimicrobial susceptibility en)
    означає стан, коли бактерія вважається сприйнятливою, якщо протимікробний засіб все ще ефективний проти неї.


    Штам (Strain en)
    означає генетичний варіант чи підтип мікроорганізму.


    Спільний звіт EFSA-ECDC ЄС: бактерії, стійкі до основних протимікробних засобів, все ще регулярно зустрічаються у людей і тварин

    (5 березня 2025 року)

    Останні дані нагляду показують, що стійкість до поширених протимікробних засобів, таких як Ампіцилін, Тетрацикліни та Сульфаніламіди, залишається стабільно високою як у людей, так і у тварин для ключових збудників, включаючи Сальмонел і Кампілобактерій.

    Стійкість кишкової палички також часто відмічається у тварин, хоча стійкість Сальмонели у курей-несучок є низькою. Такими є основні висновки звіту, опублікованого (5 березня 2025 року) Європейським агентством з безпечності харчових продуктів (EFSA) та Європейським центром з профілактики й контролю хвороб (ECDC).

    За словами Карлоса Даса Невеса, головного наукового співробітника EFSA і Пьотра Крамаржа, головного наукового співробітника ECDC:

    «Єдиний комплексний підхід до здоров'я має важливе значення для боротьби з СМПЗ. Надійні системи епізоотичного нагляду, розумне використання протимікробних засобів й міжвідомча співпраця мають вирішальне значення для зменшення ризику, що становлять стійкі до антибіотиків бактерії, здатні поширюватися між тваринами й людьми».

    Висока стійкість до Ципрофлоксацину, критично важливого Фторхінолонового протимікробного засобу для лікування інфекцій, спричинених Salmonella та Campylobacter, викликає все більше занепокоєння. Було виявлено, що стійкість до Ципрофлоксацину зростає у Salmonella Enteritidis та Campylobacter jejuni у людей у більш ніж половині європейських країн, що надали дані. Високі та надзвичайно високі показники стійкості до Ципрофлоксацину спостерігаються у Campylobacter від тварин, що виробляють харчові продукти, а також у Salmonella та E. coli від домашніх птахів. Ці тенденції викликають особливе занепокоєння, оскільки за даними Світової організації охорони здоров'я тварин до 2024 року у списку шкідливих бактерій Фторхінолон-стійкі нетифозні Сальмонели (серотипи Сальмонел, що не викликають Тифу черевного) класифікуються як високопріоритетні.

    На противагу цьому, стійкість до інших критично важливих протимікробних засобів, що використовуються в медицині, залишається рідкісним явищем для Сальмонел і Кампілобактерій, як для людей, так і тварин, що виробляють харчові продукти.

    Хоча стійкість до Карбапенемів залишається рідкісним явищем, періодичне виявлення стійкої до Карбапенемів кишкової палички в харчових продуктах і тваринах потребує постійної пильності й подальших епідеміологічних досліджень. Це особливо важливо, оскільки стійкі до Карбапенемів бактерії Enterobacterales визнані критичною загрозою для здоров'я людей. Щоб підтримати ці зусилля, у 2025 році EFSA опублікує перший із серії висновків щодо поточного стану виникнення й поширення Карбапенемазопродукуючих ентеробактерій у харчовому ланцюгу в Європейському Союзі/Європейському економічному просторі та Швейцарії.

    Однак є й позитивні тенденції: дані свідчать про значний прогрес у зниженні рівнів стійкості в кількох країнах, що надали звітність. Майже половина європейських країн, що надали дані, вказали на зниження стійкості Campylobacter до Макролідних антибіотиків, як у C. jejuni, так і у C. coli, у людей. Крім того, стійкість ізолятів Salmonella Typhimurium від людей до Пеніцилінів і Тетрациклінів з часом знизилася. Значні тенденції до зростання ключового результативного показника повної чутливості E. coli, а також значні тенденції до зниження ключового результативного показника поширеності E. coli, що продукує ESBL-/AmpC, свідчать про те, що за останні 10 років у деяких країнах-учасницях ЄС спостерігається обнадійливий прогрес у зниженні рівня СМПЗ у тварин, що виробляють харчові продукти.

    Попри певні покращення, стійкість до протимікробних засобів залишається серйозною загрозою для здоров'я людей, що потребує скоординованих дій на основі «Єдиного підходу до здоров'я». Ключові заходи включають сприяння відповідальному використанню протимікробних засобів, покращення профілактики й контролю інфекцій, інвестування в дослідження нових методів лікування та впровадження сильної державної політики для ефективної боротьби зі стійкістю.

    EFSA та ECDC публікують резюме простою мовою - спрощену версію зведеного звіту ЄС про стійкість до протимікробних засобів зоонозних та індикаторних бактерій у людей, тварин та в харчових продуктах у 2022-2023 роках - разом із кількома інтерактивними комунікаційними інструментами.

    Переглянути звіт

    Інтерактивний інструмент візуалізації даних показує рівні стійкості у людей, тварин та в харчових продуктах по країнах у 2022 та 2023 роках.

    Стійкість до протимікробних засобів в Європі

    Дані про стійкі до антибіотиків бактерії, що передаються через харчові продукти й воду, публікуються в Атласі нагляду за інфекційними хворобами ECDC (у розділах «Кампілобактеріоз», «Сальмонельоз» та «Шигельоз», відповідно).

    Карти історій